Закарпатська Обласна Рада : Новини :

Мапа Закарпаття

Символіка краю

Актуально

Банери

Офiцiйне представництво Президента України

Опитування

Якою на вашу думку має бути система виборів до органів місцевого самоврядування:

1. Пропорційною (відкриті списки)

2. Пропорційною (закриті списки)

3. Змішаною

4. Мажоритарною

Новини

2010-01-26 11:42:44

Про нас пишуть

( За матеріалами власкора тижневика Центральної спілки споживчих
товариств України „ВІСТІ” М. Мазура ( №2(919) від 14 січня 2010 р.))

Співпраця заради сільської громади

     Споживча кооперація в Україні є найбільш структуризованою і організаційно оформленою та діє як соціально-економічна система. Вона виступає партнером держави в реалізації завдань досягнення соціальної справедливості, а отже, існує необхідність державної підтримки кооперативної діяльності, зумовленою спільністю інтересів у вирішенні економічних та соціальних питань.
     Ці спільні інтереси найбільше переплетені у соціальній сфері, в процесі задоволення потреб населення в товарах, послугах, обслуговуванні членів-пайовиків, відродженні села.
     У Законах України „Про споживчу кооперацію”, „Про кооперацію” окреслено взаємовідносини між державою та кооперативними організаціями. Проте декларативний характер інституційної бази щодо поглиблення участі кооперації і відсутність реальних механізмів та преференцій попри соціально-економічну значущість споживчої кооперації, необхідність адаптації кооперативного сектора економіки до змінних умов ринкового середовища потребують нових законодавчих актів, нормативно-розпорядчих документів і, врешті-решт, реальних кроків на поглиблення співпраці на місцевому, регіональних рівнях.
     Схоже, на Закарпатті у відносинах органів представницької, виконавчої влади та споживчої кооперації визрівають позитивні зміни, і влада цілком реально усвідомлює вагоме значення кооперативної економіки.
     Поглиблювати співпрацю спонукало саме життя: наслідки фінансової кризи, складне соціальне становище сільського населення і демографічна ситуація, низький соціально-культурний рівень розвитку села.
     Першим кроком на шляху об’єднання зусиль влади і кооперації стала нещодавня участь голови обласної ради Михайла Кічковського разом з головою правління облспоживспілки Василем Цапом в роботі розширеного засідання правління Воловецького райспоживтовариства та розгляді комплексного питання розвитку кооперативної економіки в цьому гірському районі за сприяння органів місцевого самоврядування.
     Проблеми, порушені у Воловці, наштовхнули обласну раду та облспоживспілку на думку провести спільну нараду представників обласної ради, облдержадміністрації, районних рад, райдержадміністрацій та правлінь облспоживспілки, райспоживспілок, щоб предметно обговорити форми вдосконалення роботи споживчої кооперації з обслуговування жителів краю, їх взаємодії з органами місцевої влади.
     Звісно, такий захід досяг би ефективніших результатів, подумали його організатори, якби нараду провести на базі однієї з передових райспоживспілок Закарпаття, де вже вдалося розв’язати певні проблеми у вирішенні економічних і соціальних проектів на селі, сільського споживчого ринку.
     Вибір однозначно був за Мукачівським районом, адже місцева райспоживспілка за своїми економічними результатами сміливо може розраховувати на лідерство не тільки в області, але й в усьому західному регіоні держави.
     У районі 87 сільських населених пунктів, у яких проживає майже 100 тисяч жителів. Споживча кооперація веде господарську діяльність у 60 селах. У системі райспоживспілки функціонують 23 суб’єкти, зокрема 12 сільських споживчих товариств. У Мукачеві райспоживспілка не представлена роздрібною торговельною мережею. Проте у місті працює міськкоопторг облспоживспілки, який займається м’ясопереробкою та має кілька закладів торгівлі в орендованих на центральному ринку приміщеннях.
     А ще райспоживспілка володіє потужним продовольчим ринком, який розвиває торгівлю, заготівлі, виробництво.
     У цілому економіка райспоживспілки розвивається динамічно й ефективно. За 2009 рік загальний кооперативний товарооборот в районі зріс до 29,2 млн. грн., в тому числі оборот ресторанного господарства склав 5,4 млн. грн. з яких 2,2 млн. грн. припадає на власну продукцію. В системі функціонують 64 магазини та 14 підприємств ресторанного господарства, окрім цього, 78 об’єктів торгівлі і громадського харчування здано в операційну оренду, звідки черпають доходи для модернізації. На всі об’єкти нерухомості виготовлено свідоцтва на право власності.
     Питома вага райспоживспілки в районному товарообороті становить 10,1%, але коли порівняти кооперативний виторг з продажами решти 907 підприємницьких структур, виключивши торгівлю автомобілями, бензином і оборот аптек, то частка райспоживспілки досягне 54 відсотків обсягу реалізованих населенню товарів.
     До речі, цей факт під час ознайомлення учасників наради з сільською торговельною мережею споживчих товариств озвучив голова правління Мукачівської райспоживспілки Іван Рубіш, додавши, що споживча кооперація сплатила за рік 4,5 млн. грн. податків і платежів до бюджетів, а 907 приватних торговців - удвічі менше. При цьому кооператори зуміли ще й заробити 950 тис. грн. прибутків.
     Минулого року в розвиток матеріально-технічної бази інвестовано 850 тисяч гривень. Власні оборотні кошти зросли до 1,5 млн. грн.
     Окрім торгівлі і ресторанного господарства, райспоживспілка розвиває виробничу галузь, в основному хлібопечення і кондитерське виробництво. За минулий рік вироблено продукції на 5,1 млн. грн., в тому числі 1200 тонн хлібобулочної продукції, 70 тонн кондитерських та 14 тонн макаронних виробів. За цей період заготовлено та реалізовано сільськогосподарської продукції та лікарської трав більш ніж на 500 тис. грн.
     Населенню надано послуг на 1,1 млн. грн. В системі працює 400 осіб. Членами споживчих товариств є 2600 пайовиків.
     Підбиваючи підсумки наради, правління облспоживспілки поставило за мету ближче ознайомити представників виконавчої і представницької влади з реаліями економічного життя споживчої кооперації, показати багатофункціональність її розмаїтої структури, продемонструвати комплексний підхід системи у побудові конкурентоспроможної економіки.
     Відкриття ж наради не випадково призначили у Мукачівському кооперативному торговельно-економічному коледжі, кузні з підготовки молодших спеціалістів для системи споживчої кооперації області. Гостям запропонували ознайомитися з організацією навчання студентів.
     За свою майже 65-літню історію цей кооперативний навчальний заклад підготував 17 тисяч молодших спеціалістів з бухгалтерського обліку, товарознавства, комерційної діяльності, товарознавства в митній справі, організації обслуговування в закладах торгівлі і ресторанного господарства. Студенти додатково опановують і отримують свідоцтва з окремих робітничих професій: оператора комп’ютерного набору, продавця, офіціанта-бармена.
     На сьогодні в коледжі навчається 678 студентів. В основному це молодь із сільської місцевості, віддалених гірських районів.
     - Тільки 2009 року, - наголосив директор закладу Богдан Кабаці, - студентську родину коледжу поповнили понад 50 юнаків і дівчат із Рахівського, Міжгірського районів. Закарпаття - край багатонаціональний, тому велика увага приділяється іншомовним студентам, зокрема з угорськомовних сімей, яких тут 45 осіб. Для них створено окрему групу і призначено угорськомовного керівника, який допомагає цій категорії молоді швидше адаптуватися в коледжі.
     Учасники наради охоче ознайомилися з навчальною базою коледжу, де функціонує 27 предметних кабінетів, дві комп’ютерні аудиторії, навчальні магазини, бібліотека з читальною залою тощо.
     Богдан Кабаці розповів про основні напрацювання викладацького колективу, наголосив, що технологічна практика для студентів проводиться на кращих підприємствах споживчої кооперації. В останні роки значно зросла чисельність випускників, для яких першим робочим місцем стали кооперативні організації і підприємства.
     Молодих спеціалістів охоче приймають у банківській системі, податкових інспекціях, митній службі. Багато нинішніх керівників споживчої кооперації області свою першу освіту отримали саме у цьому закладі.
     Голові правління облспоживспілки, директору коледжу довелося відповісти на низку запитань учасників наради.

     Далі маршрут проліг у Великолучківське сільське споживче товариство - одне з кращих в системі райспоживспілки. Обсяги загального товарообороту за 2009 рік тут зросли на 14 відсотків і становлять 9 млн. грн. Сільське населення обслуговують 13 магазинів та 9 підприємств ресторанного господарства.
     Гостям показали магазин „Товари для дому”, „Коопмаркет”, кафе „Морозко” та „Юність” у Великих Лучках. Найбільше їх вразила організація торгівлі у „Коопмаркеті”. Торговельна площа цього сучасного магазину - 100 кв. м. Середньомісячний виторг на рівні 110-120 тисяч гривень, товарооборот - 21 день, процеси обліку продажу комп’ютеризовано.
     Під організацію торговельних процесів в магазині „Все для дому” відведено менше торговельної площі, аніж у сусідньому маркеті, однак це не заважає закладу щомісяця реалізовувати господарських, інших непродовольчих товарів на суму 40 тис. грн. і більше.
     Розташування в селі двох підприємств громадського харчування з кухнями дозволяє кооператорам максимально задовольняти потреби усіх категорій відвідувачів, в тому числі і дітвори, адже кафе „Морозко” розраховане саме на неї. Дизайн, асортимент продукції роблять цей заклад привабливим місцем для сільських дітлахів, адже тут можна поласувати морозивом, молочними коктейлями, соками, свіжою випічкою.
     Дитяче кафе та „Юність” щомісяця вторговують по 20-25 тис. грн., що дає змогу покривати витрати обігу, отримувати пристойну зарплату працівникам.
     Потім настала черга демонстрації кооперативних переваг господарювання підприємством облспоживспілки „Мукачівський міськкоопторг”. Тут акцент було зроблено на організації роботи м’ясного, ковбасного і рибного цехів.
     Як підкреслив його директор Михайло Попович, кооперативне підприємство - чи не єдине в області, котре випускає ковбасні вироби, копченості, переробляє рибу без смакових добавок. 75 відсотків ковбасних виробів виготовляється згідно з новими нормативними технічними умовами, що сприяє не лише розширенню асортименту, але й покращенню якості та безпечності продукції.
     Кооперативна продукція має великий попит серед закарпатців, а її доставку в кооперативну торговельну мережу проводять централізовано. Щомісяця кооператори реалізують 15-17 тонн якісної продукції. Окрім цього, через свою торговельну мережу на ринку торгують також м’ясом і м’ясопродуктами.
     На жаль, зазначив директор, в області постійно зменшуються ресурси худоби і свиней, тож виробникам доводиться майже 60 відсотків м’ясних ресурсів завозити із сусідніх областей.
     Що стосується організації роботи Мукачівського центрального ринку райспоживспілки, то його по праву можна віднести до правофлангових споживчої кооперації країни. Він уже сьогодні відповідає вимогам торговельно-сервісного центру, адже умови для підприємців, селян - продавців сільгосппродукції, м’яса, молочної продукції тут створені на рівні кращих стандартів.
     - Щороку, - розповів директор ринку Борис Лукіянець, - у розвиток і осучаснення матеріально-технічної бази підприємства вкладаються сотні тисяч гривень, а результати господарсько-фінансової діяльності свідчить про ефективність інвестицій. За 2009 рік ринок отримав 3,7 млн. грн. доходів, напрацював 226 тис. грн. прибутків, до місцевого бюджету перераховано 195 тис. грн. ринкового збору. У структурі доходів ринку майже 2 млн. грн. припадає на орендну плату, 0,6 млн. грн. - на послуги.
     Про сучасне кооперативне підприємство „Чинадіївська хлібопекарня” райспоживспілки „Вісті...” кілька місяців тому вже розповідали. Представники влади були приємно здивовані побаченим виробництвом хлібобулочної і кондитерської продукції з використанням новітніх технологічних процесів, високою механізацією виробництва.
     Щодня кооперативна хлібопекарня виробляє 2,5-3 тонни продукції, а кондитери випікають 300-350 кг печива широкого асортименту. До речі, кондитерське виробництво зареєструвало навіть свою торгову марку „Солодка гостина” і реалізує продукцію усім кооперативним суб’єктам торгівлі Закарпаття.
     У Чинадіїві учасники наради також ознайомилися з роботою сільського маркету, магазину „1001 дрібниця”, „Сільгосппродукти” та кафе „Берізка”. Місцеве споживче товариство є другим за обсягами товарообороту в системі райспоживспілки і за 2009 рік реалізувало населенню товарів на суму 7,1 млн. грн.
     Представники районних рад, райдержадміністрацій отримали наочний урок практичної реалізації кооператорами однієї з основних функцій споживчого товариства - заготівель сільськогосподарської продукції від селян. І це незважаючи на численні перепони зарегулювання державою самого процесу заготівель, розповів голова правління райспоживспілки Іван Рубіш, адже досі ніхто й не думає відміняти цілий пакет дозвільних довідок на заготівлю продукції.
     Магазин „Сільгосппродукти” є базовим підприємством у споживчому товаристві не тільки для торгівлі сільгосппродуктами (його місячний виторг - 15 тис. грн.), але й забезпечує продукцією заклади громадського харчування, шкільні їдальні. Протягом 2009 року цей спеціалізований магазин, в штаті якого лише один працівник, заготовив сільськогосподарської продукції від населення на 250 тис. грн.: 35 тонн овочів, 18 тонн картоплі, 80 тисяч яєць, 25 тонн зернопродуктів, 5 тонн зерняткових тощо.
     За словами голови обласної ради Михайла Кічковського, саме через систему кооперативної торгівлі у заготівлях, через переробку сільгосппродукції можна забезпечити, за умови належної державної підтримки, легалізацію істотної частки тіньового сектору, пов’язаного із сільським споживчим ринком, натуральним обміном сільгосппродукцією тощо.
     Голова правління облспоживспілки Василь Цап, дискутуючи з цього приводу з головою облради та заступником голови ОДА, додав, що за умов, коли кооперативні організації змушені змагатися з малими приватними підприємствами та фізичними особами - підприємцями, які часто уникають правил легального ведення бізнесу, перехід усіх у легальне поле діяльності, безумовно, вплине на підвищення конкурентоспроможності суб’єктів кооперативного сектору.
     У Чинадіївському сільському Будинку культури відбулося пленарне засідання учасників форуму, де ті не лише обмінялися думками з приводу побаченого, але висловили своє бачення подальших перспектив співпраці органів місцевого самоврядування зі споживчою кооперацією. Читачам пропонуємо найбільш цікаві і відверті виступи, які характеризують нинішні партнерські відносини влади і кооперації у соціальній сфері.

Торгівля - обличчя влади і кооперації

(З виступу голови Закарпатської обласної ради Михайла Кічковського)

     - Всі глибоко переконані, що співпраці, взаємній відповідальності виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і споживчої кооперації за рівень торговельного обслуговування сільського населення альтернативи немає.
     І тема ця непроста. Її актуальність учасники наради мали можливість усвідомити, зіставити з реаліями торговельного обслуговування, розвитку сфери послуг, соціального захисту сільського населення у своїх районах та побачити в цьому процесі роль органів місцевого самоврядування.
     З ваших вуст мені навіть довелося почути, що таку зустріч ми провели з деяким запізненням, вона повинна була відбутися значно раніше, бо завдання актуальне, - як спільно працювати над удосконаленням і розширенням торговельних, побутових послуг, що сьогодні потрібні для життя мешканцям сіл, особливо у віддалених гірських районах.
     Обласній владі відомі усі проблеми розвитку цієї сфери, однак сьогодні споживча кооперація продемонструвала власний підхід у розв’язанні питань соціально-економічної ситуації на селі через освоєння нових технологій, модернізацію і технічне переоснащення закладів торгівлі, громадського харчування, виробництва товарів народного споживання.
     Разом з облдержадміністрацією обласна рада виношує проект регіональної програми, складовою частиною якої стане розвиток споживчої кооперації, кооперативного руху в цілому. Люди правильно вимагають, що влада має забезпечити належний рівень життя, не тільки розвиток доріг, медицини, дошкільних і шкільних закладів, але й торговельної мережі, не гіршої, ніж у містах, об’єктів побутових послуг тощо.
     Відверто зізнаюся, що тут організації і підприємства споживчої кооперації є першими помічниками органів влади, адже і кооператори, і влада за своєю природою відповідальні за формування і реалізацію соціально-економічної політики.
     Обласна рада, ОДА віддають нині належне споживчій кооперації, у трудових колективах якої працює 2,6 тисячі працівників. Це справді економічно потужна система з багатогалузевим господарством і великими можливостями, найбільш розгалуженою сферою та мережею надання торговельних і побутових послуг сільському населенню, адже 800 тисяч закарпатців проживають саме в сільській населених пунктах.
     У системі кооперації є матеріально-технічна база і, найголовніше, висококваліфіковані кадри.
     Водночас ринок поставив нас у суворі умови виживання. Кооперація, як і інші галузі економіки, переживає нелегкі часи. Додалася до цього ще й фінансова криза, яка по Україні вдарила найболючіше. Однак сьогоднішній стан кооперативної економіки свідчить, що система в основному пережила цей критичний момент, з’явилися нові форми господарювання, зростають власні інвестиції у розвиток матеріально-технічної бази.
     Разом з тим усім нам болить чимало пекучих проблем, які ще не вдалося розв’язати, ряд негативних тенденцій. Вина й упущення в цьому не лише споживчої кооперації, але й обласної ради, облдержадміністрації, районних рад і адміністрацій, а особливо сільських і селищних рад.
     Ми мали б діяти спільно, об’єднавши зусилля, більше використовувати економічні можливості кооперації для населення. Не треба нарікати на погану організацію харчування у дошкільних і шкільних закладах, адже це ми самі допустили до тендерів ті суб’єкти підприємництва (і визнали їх переможцями), які часто далекі від вміння налагодити харчування дітей.
     Проблем, на жаль, більше, ніж хотілося б. Ми з розумінням ставимося до причин, які не завжди сприяють нормальному функціонуванню кооперації через нерівні умови господарювання порівняно з іншими суб’єктами споживчого ринку. Хоча, як на мене, ніхто не забороняє мудро впроваджувати спрощену систему оподаткування у кооперативних організаціях і підприємствах, вишукувати інші шляхи розвитку економіки.
     Зі свого боку обласна рада, ОДА беруть до узагальнення і розробку пропозицій щодо формування пакета економічних, законодавчих, податкових проблемних питань, які не сприяють кооперативному розвитку, і будуть подавати до Верховної Ради, Кабінету Міністрів України. На чергову сесію обласної ради ми обов’язково винесемо питання такого звернення до вищих органів влади в державі, де аргументовано вимагатимемо створення для споживчої кооперації спеціального режиму найбільшого сприяння, насамперед шляхом часткової компенсації об’єктивно високих витрат обігу, можливого субсидіювання діяльності, пов’язаної з обслуговуванням незахищених верств населення.
     Обласна влада стоїть на позиціях сприяння державної підтримки в розвитку системи споживчої кооперації, розширенні сталої зайнятості, підвищенні її конкурентоспроможності, покращення доступу до ринків і джерел фінансування.
     Думаю, що нарада практично підтвердила правильність наших намагань, спільних дій. А першим практичним кроком на шляху тісної співпраці буде підписання трьохсторонньої угоди з проведення спільних дій щодо розвитку кооперативного руху в області та посилення його ролі в реформуванні економіки.
     Починаючи з 2010 року обласна рада, ОДА, правління облспоживспілки ініціюють проведення подібних нарад за участю представників органів місцевого самоврядування, райспоживспілок, споживчих товариств на рівні районів.

Я - за систему державних компенсацій

(З виступу голови правління облспоживспілки Василя Цапа)

     - Споживча кооперація - не лише торговельна діяльність чи форма господарювання, а економічно зумовлена ідеологія виживання в жорстких економічних умовах.
     Якщо ще кілька років тому найбільш гострими проблемами сучасного розвитку споживчої кооперації була недостатня адаптація до ринкових форм і методів господарювання, істотна руйнація ресурсного потенціалу, то на сьогодні більшість з них вдалося ліквідувати. Це дозволило з оптимальними втратами пережити руйнівні кризові явища.
     Нині споживча кооперація Закарпаття є потужною економічною структурою зі своєю нішою в соціально-економічному житті краю. До послуг жителів області 756 кооперативних підприємств торгівлі і ресторанного господарства, і це без врахування тих закладів, що тимчасово перебувають в операційній оренді. 376 магазинів, кафе, барів, ресторанів вдалося осучаснити, технічно переоснастити і модернізувати, для чого використано понад 27 млн. грн.
     У 2009 році кооператори реалізували населенню різноманітних товарів на 144 млн. грн., їх продаж на одну людину зріс з 515 до 650 грн. Суттєво збільшилися обсяги ресторанного господарства, власного виробництва, заготівель, виробництва товарів народного споживання. 180 підприємств побутового обслуговування надали населенню послуг на 9,2 млн. грн. В споживчій кооперації функціонують 18 ринків, 20 виробничих підприємств.
     Системою отримано 3,7 млн. грн. прибутків, до 11,5 млн. грн. зросли оборотні кошти, при цьому до бюджетів різних рівнів сплачено податків і зборів на суму 36 млн. грн. Кожний кооператор заробив у 2009 році для бюджетної сфери 14 тис. грн.
     Проте ці економічні показники були б набагато кращі, а обсяги більші, якби не ціла низка проблем, вирішення яких не завжди залежить від кооперативних суб’єктів. Учасники наради змогли побачити, чим живе нині споживча кооперація, за рахунок яких ресурсів розвивається і що гальмує її економічний поступ, а значить, соціальну захищеність жителів села.
     Сподіваємося, що отримана представниками районних рад, держадміністрацій інформація дозволить їм по-іншому поглянути на ресурсні можливості споживчої кооперації, віднайти спільну точку дотику дій, від яких виграють мешканці, що користуються послугами кооперації.
     Я назву лише окремі факти, які, м’яко кажучи, залишають більше запитань, аніж мають готових відповідей у повсякденній рутинній праці, взаємодії споживчої кооперації і влади на місцях.
     Заготівельна діяльність споживчої кооперації нині регулюється багатьма законами та нормативними актами, які часто не сприяють розвитку заготівель, а швидше відштовхують селянина від співпраці із кооперативними заготівельниками. Незрозумілим залишається те, що податкові органи вважають всю суму коштів, отриману селянином від здачі сільгосппродукції і поголів’я тварин, доходами, що підлягають оподаткуванню, тоді коли селянин, як і інший виробник, несе витрати на вирощування цієї продукції.
     При здачі кооператорам вирощеного селянин стикається з громіздкою процедурою оформлення документів.
     Сьогодні усіх захопив рівень організації роботи кооперативного ринку у Мукачеві, а для цього потрібні були великі кошти. За минулий рік кооперативні ринки сплатили до місцевих бюджетів понад 3 млн. грн. ринкового збору. На жаль, жодний орган місцевого самоврядування не відгукнувся на прохання кооператорів повертати 10-20 відсотків цих податків на розвиток самих ринків. А позитивне сприйняття наших економічних доказів сприяло б збільшенню місць на ринках, зменшенню вартості послуг селянам на ринку.
     Одним з чинників впливу кризових тенденцій на діяльність споживчої кооперації вважаю недостатній рівень державної підтримки та стимулювання кооперації.
     Для прикладу, в системі постійно відбуваються структурні зміни, а державні інспекції із земельних ресурсів стверджують, що Державні акти на право постійного користування землею вважаються недійсними і вимагають оформлення договорів оренди землі або її викупу. Це призводить до значних фінансових витрат. У Бобовищанському споживчому товаристві Мукачівської райспоживспілки по п’яти сільських магазинах, які, до речі, знаходяться не в курортній або санаторній зоні, нормативно-грошову оцінку 0,6 гектара земельної ділянки під ними оцінили у 540 тис. грн. Якщо споживче товариство сплачуватиме орендну плату, як вимагають сільські ради, то в рік ця сума становитиме 65 тис. грн., що не по кишені первинній кооперативній ланці. При цьому нас попереджають, що грошова оцінка буде нормативно індексуватися, автоматично зростатиме і орендна плата.
     Споживча кооперація має бути почута в державі і підтримана як громадсько-господарська структура. Я не закликаю до протекціонізму, я швидше за систему державних компенсацій.
     Виконуючи соціальну місію у задоволенні потреб сільського населення у товарах і послугах, незважаючи на диспропорцію між зростанням вартості комунальних послуг при утриманні закладів торгівлі, збільшенням вартості доставки товарів і обмеженням торговельних надбавок на низку продуктів харчування, свідомо утримуємо збиткові магазини у віддалених гірських малонаселених пунктах.
     Та ще і щомісячно кооперація проводить доплату у сумі 120 тис. грн. для підвищення тарифних ставок, посадових окладів працівникам 193 кооперативних підприємств у 90 селах області зі статусом гірських. А з 1 листопада у зв’язку із зростанням мінімальної заробітної плати сума таких доплат становить 140 тис. грн.
     Дуже важливо, аби держава перейшла на адресні соціальні програми за рахунок коштів державного бюджету, як того вимагає відповідний закон, а не підривала економіку споживчої кооперації.

Необхідні рівні умови

(З виступу голови правління Тячівської райспоживспілки Івана Бринзяника)

     - Нинішня зустріч обов’язково дасть поштовх як у розвитку споживчої кооперації, так і у вирішенні соціальних проблем, взаєморозуміння між кооперацією та органами місцевого самоврядування.
     Кооператори з нетерпінням очікують ще з 2000 року прийняття Податкового кодексу та єдиного соціального податку з 2003 року. Чому ми так переймаємося законодавчою базою, вам, представникам влади, стане зрозуміло, коли уважно вислухаєте мої аргументи.
     Райспоживспілка напрацювала 200 тис. грн. прибутків, виплатила протягом року 1350 тис. грн. заробітної плати, маємо 700 тис. грн. оборотних коштів і заплатили понад 2,2 млн. грн. податків!
     Я б з великою повагою вклонився підприємцю, який на 1 гривню оборотних коштів заплатив 3 гривні податків. Не подумайте, що закликаю саботувати сплату податків, аж ніяк, я за рівні умови економічного життя. Якщо в державі не зміниться податкова політика, то я, як керівник, буду порушувати питання, як законно не сплачувати податки.
     Однак більше хочеться говорити про спільну роботу з органами місцевого самоврядування. В минулому році для обслуговування кооперації віддали школи у віддалених гірських селах, куди відмовилися йти приватні структури. Тож туди кооператори поставили на 1,1 млн. грн. продукції харчування, при цьому сплатили 130 тис. грн. податків, відкрили 10 нових робочих місць, звідки заплатили 65 тис. грн. податків.
     Правління райспоживспілки поцікавилося у районної влади: скільки сплатили до бюджету підприємці з 7 млн. грн. товарної продукції, яку ті закупили за державні гроші для бюджетних закладів. Відповідь, думаю, вам відома?
     Для мене є незрозумілою робота територіальних центрів з обслуговування одиноких, інвалідів, малозабезпечених. Спершу їм купують будівлю за півмільйона гривень, потім на таку саму суму проводять ремонти, купують автомобіль директору, аби возити його по району. Аж потім працівники центру приходять в село і запитують, де тих сім одиноких людей, яких вони мають обслужити. Із однієї гривні, що отримує центр з бюджету, до одинокого доходить 20 копійок, решта припадає на витрати центру.
     Свого часу споживча кооперація обслуговувала ветеранів війни, інвалідів, інші категорії населення. То що, хіба ми не знайдемо 5-10 осіб, які б відвідали цих людей, відвезли їм продукти харчування, ліки?

Враховувати всі реалії і перспективи

(З виступу заступника голови Закарпатської ОДА Володимира Гоблика)

     - Повністю підтримую кооператорів в питанні неможливості виплати 25 відсотків надбавок до заробітної плати своїм працівникам у гірській місцевості. Ці кошти однозначно повинні виплачуватися з державного бюджету, бо нинішня ситуація просто ускладнює економіку споживчої кооперації, та й інших суб’єктів, що працюють у гірських населених пунктах.
     Річ у тому, що сума цієї надбавки насправді закладається у вартість товарів, вироблену продукцію, надані послуги. Отже, держава „залазить у кишеню” суб’єктів і в більшості випадків робить товари, послуги неконкурентоспроможними через їх високу вартість на ринку, а горяни стають ще більш зубожілими.
     Це лише один приклад, як добрі наміри насправді можуть підірвати економічні підвалини регіону та негативно вплинути на соціальний захист людей.
     За роки незалежності в області розроблено і прийнято понад 100 програм розвитку соціально-економічного життя. Проте сумніваюся, що у якійсь з них виписано плани з розвитку кооперації. Сподіваюся, що зустрічі подібного формату все ж таки відбудуться у районах. Там варто узагальнити пропозиції щодо діяльності споживчої кооперації і вони мають увійти до концепції розвитку споживчої кооперації Закарпаття до 2015 року, де обов’язково повинні бути враховані усі реалії сьогодення і перспективи кооперативного руху.

Переглянути програми розвитку

(З виступу Івана Яреми, голови Міжгірської районної ради)

- Схиляюся до негайного перегляду відповідних регіональних програм соціально-економічного розвитку, де обов’язково треба передбачити підтримку споживчої кооперації, особливо у гірських районах, бо вагоме значення кооперативного сектору економіки покищо не цілком усвідомлюється на державному рівні.
Можливо, варто переглянути і умови тендерної політики на місцях, ефективніше регулювати їх, адже відділ освіти закуповує для шкіл посуд, інвентар, холодильники, тоді як сам підприємець, який і так у кращих умовах від кооперації, чомусь не переймається цими проблемами. Хоча мав би сам придбавати інвентар, основні засоби для своєї роботи.

Розбудову кооперації - на вирішення назрілих питань

(З виступу Юліуса Красная, заступника голови Виноградівської РДА)

     - Споживча кооперація самотужки відроджує власне виробництво, без підтримки держави. Потрібне сприяння розвитку інноваційної, інвестиційної та зовнішньоекономічної діяльності системи кооперації через преференційне законодавство, що враховує потреби кооперативного сектору економіки і суспільства.
     Іван Рубіш, голова правління Мукачівської райспоживспілки:
     - У державі має бути розроблена система стимулювання щодо залучення вітчизняного та зарубіжного капіталу в сфери виробництва, заготівель і переробки сільгосппродукції, у тому числі в порядку експерименту передбачити пільгове оподаткування інвестиційної діяльності в кооперативному сегменті.
     На завершення. Голова обласної ради наголосив, що мета такого зібрання єдина - з’ясувати ситуацію, подумати, як сьогодні спільно працювати владі і кооперації, бо життя спонукає розбудовувати споживчу кооперацію.
     Заключним акордом зустрічі керівників органів виконавчої, представницької влади, органів місцевого самоврядування стало підписання угоди між обласною радою, облдержадміністрацією та облспоживспілкою, яка, безумовно, матиме добру перспективу.
     Кращим кооператорам було також вручено нагороди обласної ради та облдержадміністрації.

Михайло Мазур

На нараді підписано Угоду між Закарпатською ОДА, облрадою та правлінням облспоживспілки, а також затверджено Спільні заходи щодо розвитку кооперативного руху на Закарпатті.

Місцеві вибори

< 07 вересень 2010 >

Анонс

06.09.2010 9.00 Нарада керівництва обласної ради. Кічковський М.М. – голова ради.

10.00 Участь керівництва обласної ради у роботі конференції в рамках міжнародного проекту «Управління відходами – ЄІСП Східний регіон» (готель-ранчо «Золота гора»).

8.00–9.00 Наради працівників виконавчих апаратів районних рад та міськвиконкомів. Голови районних рад, міські голови.

07.09.2010 9.00 Нарада керівництва обласної ради. Сербайло А.А. – перший заступник голови обласної ради.

18.00 Відкриття «Днів словацького кіно» з нагоди державного свята Словацької Республіки – Дня Конституції (гот. «Ужгород»).

07.09.-09.09.10 Нарада-семінар Української асоціації місцевих та регіональних влад (смт Затока Одеська область).

10.00 Пленарне засідання сесії Воловецької районної ради. Култан В.М.– голова ради.

10.00 Засідання президії Перечинської районної ради. Грицик П.В.– голова ради.

08-09.09.2010 Проведення Міжнародної науково-практичної конференції «Сталий розвиток Карпат та інших гірських територій Європи» (м. Ужгород, пл. Народна, 4).

8.00-12.00 Заїзд делегацій . Розселення учасників конференції.

9.00 Засідання оргкомітету. Кічковський М.М. – голова обласної ради (ІІ поверх, малий зал).

10.00–12.00 Засідання керівників – членів МА «Карпатський Єврорегіон». Кічковський М.М.– голова обласної ради (ІІ поверх, сесійний зал).

12.00 Засідання з модераторами Міжнародної конференції. Кічковський М.М.– голова обласної ради (ІІ поверх, малий зал).

14.00 Відкриття Міжнародної науково-практичної конференції «Сталий розвиток Карпат та інших гірських територій Європи». Кічковський М.М. – голова обласної ради (ІІ поверх, сесійний зал).

15.00-15.15 Прес-конференція (зал прес-центру).

15.15 – 18.15 Пленарне засідання Міжнародної науково-практичної конференції. Робота учасників конференції у секціях (ІІ поверх, сесійний зал).

19.00 Зустріч учасників конференції з керівництвом Закарпатської обласної ради та обласної державної адміністрації (готель-ранчо «Золота гора»).

Міжнародний день грамотності

Міжнародний день солідарності журналістів

9.00 Нарада з директорами загальноосвітніх шкіл Міжгірського району. Ярема І.В.– голова районної ради.

11.00 Виїзд працівників виконавчого апарату Міжгірської районної ради у місцеві ради для надання практичної та методичної допомоги.

9.30–17.30 Пленарне засідання Міжнародної науково-практичної конференції. Робота учасників конференції у секціях (ІІ поверх, сесійний зал).

17.30 Закриття Міжнародної науково-практичної конференції «Сталий розвиток Карпат та інших гірських територій Європи». Кічковський М.М. – голова обласної ради ( ІІ поверх, сесійний зал).

19.00 Художня програма для учасників Міжнародної конференції.

14.00 Участь головного спеціаліста відділу юридичного забезпечення, роботи з кадрами та зверненнями громадян Калабіги К.М. у засіданні Ужгородського міськрайонного суду.

15.00 Урочисті заходи з нагоди святкування Дня фізичної культури і спорту (м. Ужгород, ПАДІЮН).

9.00-18.00 Прийом громадян заступником голови Ужгородської районної ради Мацком С.Я.

10.00 Пленарне засідання сесії Перечинської районної ради. Грицик П. В. – голова ради.

10.09.2010 9.00-12.00 Екскурсії для учасників Міжнародної конференції.

12.00-17.00 Від’їзд учасників Міжнародної науково-практичної конференції.

16.00 Відкриття виставки творчого об’єднання професійних художників Закарпаття з нагоди 20-річчя від дня створення (Обласний художній музей ім. Й.Бокшая).

9.00 Виїзд працівників виконавчого апарату Тячівської районної ради у місцеві ради для надання практичної та методичної допомоги

12.00 Міське свято меду(м. Мукачево).

11.09.2010 День фізичної культури і спорту

День українського кіно

Погода